Висвітлено малознані та зовсім невідомі факти з життя українського фольклориста, етнографа, перекладача Осипа Роздольського, наукові дослідження якого охоплюють багато регіонів України - Галичину, Волинь, Поділля, Закарпаття, Покуття, Буковину, Лемківщину, області Центральної та Північно-Східної України - Чернігівщину, Полтавщину, Київщину. Розглянуто фольклористичний доробок науковця, опрацьовані ним казки, анекдоти, небилиці, легенди, перекази, оповідання, народні пісні.

Розглянуто життя та діяльність Г.Дем'яна - історика, етнографа, краєзнавця, мистецтвознавця, педагога та фольклориста, в науковій діяльності якого переважає національно-патріотична тематика. Охарактеризовано його публікації та окремі книжкові видання.

Рассмотрены жизнь и деятельность Г.Демьяна - историка, этнографа, краеведа, искусствоведа, педагога и фольклориста, в научной деятельности которого преобладает национально-патриотическая тематика. Охарактеризованы его публикации и отдельные книжные издания.

Розглянуто особливості побажальних та величальних мотивів календарних пісень, показано їх генетичну спорідненість. Зазначено, що мета побажальних мотивів - замовити майбутній урожай, здоров'я людини, сімейне благополуччя, а величальних - возвеличити господаря, його родину, господарство тощо. Показано, що основним принципом створення образів у величальних мотивах є принцип ідеалізації.

Рассмотрены особенности пожелательных и величальных мотивов календарных песен, показано их генетическое родство. Указано, что цель пожелательных мотивов - заказать будущий урожай, здоровье человека, семейное благополучие, а величальных - возвеличить хозяина, его семейство, хозяйство и прочее. Показано, что основным принципом создания образов в величальных мотивах является принцип идеализации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш2г(4УКР)6д

Рубрики:

Історія фольклористики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено питання лексики, фонетики та граматики німецької мови.

Изложены вопросы лексики, фонетики и грамматики немецкого языка.

Уперше комплексно досліджено обхідну календарно-обрядову поезію українців як цілісну систему річного землеробського календаря. Зібрано та проаналізовано значний за обсягом фактографічний матеріал, який розглянуто в загальнонаціональному контексті. До наукового обігу введено нові матеріали, архівні джерела різних збирачів та польові записи авторів з Полісся, Надсяння, Опілля, Бойківщини. Проаналізовано домінуючі мотиви календарно-обрядових пісень, а також спільні засоби увиразнення фольклорного мовлення, значну увагу приділено його невербальному контексту - етнографічним та етномузикознавчим елементам.

Осмислено досягнення української фольклористики в Галичині кінця XIX - першої третини XX ст. і на даній основі окреслено перспективи студії. З'ясовано термінологічні проблеми, пов'язані з предметом дослідження. Простежено теоретичні досягнення європейських наукових шкіл і напрямів, їх вплив на погляди українських фольклористів. Обгрунтовано тривимірність існування фольклору як вербальної культури ("універсальне - національне - локальне"). Подано жанрову систему фольклору в освітленні галицьких дослідників і виявлено критерії диференціації. Розкрито роль і місце традиції, інновацій, варіантності через призму бачення галицьких фольклористів. Відстежено наукові принципи збирацької й едиційної практики. Визначено роль програм, питальників у методичному забезпеченні пошукової роботи фольклористів. Виявлено текстологічні принципи рукописних та опублікованих фольклорних матеріалів. Висвітлено наукові портрети фольклористів Галичини з метою окреслення загальної картини фольклористичної праці під егідою НТШ у Львові до 1940 р.

Висвітлено провідні тенденції, напрямки розвитку української фольклористики в Галичині. Систематизовано концептуальні засади діяльності Етнографічної комісії Наукового товариства імені Т. Шевченка. Увагу зосереджено на теоретичних поглядах І. Франка, М. Грушевського, В. Гнатюка, Ф. Колесси, які були організаторами науки. По-новому осмислено внесок українських дослідників у розробку проблем універсального, національного та локального в усній словесності. Представлено наукові портрети маловідомих фольклористів Галичини з метою окреслення загальної картини фольклористичної праці під егідою Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові. До аналізу залучено опубліковані та рукописні архівні матеріали, епістолярій цілої когорти діячів. Обгрунтовано тезу, що Галичина репрезентувала українську традиційну духовну культуру фундаментальними збірниками, важливими науково-теоретичними дослідженнями, численними статтями, рецензіями. Окреслено основні етапи, які у своєму розвитку пройшла фольклористика в Галичині. Наукові досягнення та здобутки представлено в загальноукраїнському й європейському контексті.